На Маланку та Василя
підготувала журналіст , Анфіса Букреєва
Свята на Старий Новий рік – таємничі та багаті древніми обрядами.
Долучаючись до них, сучасні українці мають змогу відчути у серці казку та наблизитись до витоків сакральної слов’янської культури
Ніч, коли
піч танцює
З першою вечірньою зіркою, 13 січня в Україні святкують Щедрий Вечір. А за
християнським календарем — цей день шанують ще й преподобну Меланку. Дослідники української новорічної
обрядовості вважають, що християнська свята Меланія замінила більш давній образ
богині Макоші, яка увіходила до пантеону найважливіших язичницьких богів
Київської Русі й була покровителькою жінок та неабиякою чародійкою.
Тож не дивно, що на Маланки, особливо в
Новорічну ніч, чимало див відбувається: рослини розуміють людську мову, тварини
ж розмовляють по-людському. До речі, вони в цю ніч могли поскаржитись Богові на
господарів, якщо ті погано з ними обходяться. А ще на Маланки наші господині
ретельно чепурили, підбілювали піч, адже вважалося в ніч напередодні Нового
року вона танцює. Тож, ніхто на печі не сидів, нічого зайвого на неї не клали.
Вельми цікаві обрядові дійства з
рядженими, присвячені Меланці-Макоші, їх ще називають «меланкуванням». Зазвичай
маланкування розпочинається з появою першої зорі. Головними ж персонажами класичної дійства
є: Дід і Баба, Молодий та Молода, вінчальні Батько й Матка, Ведмідь, Смерть,
Дідько (Чорт), Коваль, Гуцул, Циган і Циганка, Турок, Пан та Пані, Жид і Солдат
(москаль).
Найбільше ж веселять народ Чорти: кидають перехожих у сніг, лякають
дітей, жартують з дівчат. Тож, ввечері 13
січня Маланка з усією своєю рядженою диво-свитою ходить селом, відвідує
хати - співає щедрівку, вітає господарів з Новим роком та бажає їм усіляких
гараздів.
Маланка колядувала до ранку. Та й було
що їй наколядувати! Якщо на Святвечір українці готували дванадцять пісних страв, - на Щедрий
вечір столи прогиналися від:смажених ковбас, вареників, пирогів. Цікаві їстівні
традиції на Щедрий Вечір! В деяких регіонах ще й нині зберігся звичай, коли
батько ховається за пирогами, а матір запитує дітей:
«Ой, діти, та чи бачите Ви
свого батька?»
Малеча відповідає: «Ні, не бачимо!»
На це господар родини мовить: «Дай Бог, щоб і на наступний рік ви мене не
бачили за горою пирогів!»
Цей обряд означає «зазивання багатства, щедрого
врожаю, достатку в родині».
Свято Меланки - дуже цікаве. Наприклад, хлопці в
цей вечір могли отримати другий шанс - якщо сватання для якогось хлопця
пройшло невдало, і він отримав відмову у вигляді гарбуза, - у вечір
напередодні Нового року парубок має право повторити спробу! Хто зна, можливо у цей час гарбузів в хаті не знайдеться...):
НА ВАСИЛЯ
Уранці ж, 14 січня, на Новий рік (день,
присвячений ще Василію), маланкувальники ходять вже посівати: зайшовши до хати,
сиплють зерном і приказують: «Сію, сію, посіваю, З Новим роком всіх вітаю!
На Новий рік, на ново щастя
Уроди пшеничка,
Горох, чечевичками!
На полі - копицями,
На столі - пирогами!"
Уроди пшеничка,
Горох, чечевичками!
На полі - копицями,
На столі - пирогами!"
До речі викидати розкидане посевальнікамі зерно не можна - в селах,
наприклад, зерна ретельно збирають, зберігають до весни і при посіві
ярих змішують з іншими насінням.
Господарі завжди раді таким гостям, бо вважається,
що вони приносять щастя та багатство. Вважається, що коли на Новий рік першим
до хати увійде хлопець, та ще й засіє, то в домі увесь рік буде панувати
добробут, щастя й радість. А от гостя жінка – не до добра у хаті зранку. Тож, яка
б не була гарна на вроду пані - двері їй до обіду не відчинять!):
Ворожила, ворожила
Загалом, ніч на Старий Новий Рік - улюблена пора для замовлянь і ворожінь. Молоді
дівчата та незамужні жінки здавна ворожать на наречених, гроші, майбутнє, достаток, красу
й інші бажання.
Раджу й Вам долучитися до цієї
цікавої справи!
ПІДСЛУХОВУЙТЕ!
Одне з най древніших ворожінь - на розмовах. Для цього треба
підслухати під дверима (чи під вікнами у сусідів). Сміх вкаже на те, що у
дівчини буде веселий чоловік, гості та застілля на те, що чоловік випиватиме,
голосні розмови віщують те, що чоловік буде сварливим.
У ЦЕКВУ!
Існує ще один старовинний метод ворожіння, яким користувалися наші бабусі.
Але для цього потрібна стара церква. Дівчата підходили до такої церкви і
прикладали вухо до дверей. Довго прислухалися, аби почути своє майбутнє. Якщо
чулося «Слався», це вказувало на щасливу долю. Якщо чулася тиха розмова, це
вказувало, що дівчина стане жертвою пліток та інтриг, якщо взагалі нічого не
було не чути, рік мав бути звичайним, і нічого особливого не станеться.
НИТКА ЩАСТЯ
Існує ще «Ворожіння по ниткам». Це гадання на швидке заміжжя. Дівчата
підпалюють опущені нитки однакової довжини: у кого відразу потухне - сидіти в
дівках, у кого згорить швидше за всіх - скоро під вінець.
ЗАЧАРОВАНИЙ МІШЕЧОК
Цікаве й веселе «Ворожіння по мішечках». Це щось на зразок ворожіння по
вареникам - в маленькі мішечки кладуть різну «начинку», що витягнеш «наосліп» -
така доля його і чекає: зола - чорне життя, цукор - солодке життя, цибулина -
сльози, кільце - заміжжя, чарка - пиятство, монета - багатство і т. д.
Тож, не баріться - наворожіть собі Щасливу Долю на Меланки та Василя!









Немає коментарів:
Дописати коментар